Абетка навчання


Аналіз епічного твору


  1.  Автор, його місце в літературі
  2.  Автобіографічні та біографічні відомості, пов'язані з життєвою основою творів
  3. Соціально-суспільні умови, у яких був написаний твір,
  4. Назва твору (алегорична, сюжетна, символічна, метафорична, влучна (чи ні), образна (чи ні)
  5. Жанрові особливості
  6. Тема, основна думка
  7. Художній конфлікт (соціальний, побутовий, психологічний)
  8. Композиція
  9. Проблематика твору
  10. Життєва основа (правда чи художній вимисел)
  11. Аналіз художніх образів
  12. Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку, описи та ліричні відступи
  13. Народність твору
  14. Роль твору в суспільному житті свого часу
  15. Актуальність для сучасників
  16. Вплив яких відомих авторів відчувається (чи ні) у творі
  17. Відгуки критиків та інших діячів мистецтва
  18. Екранізація чи сценічні постановки (якщо є). Чим авторський задум відрізняється від режисерського втілення
  19. Мої думки з приводу прочитаного



Аналіз ліричного твору

  1. Автор, його місце в літературі
  2. Тематичне спрямування всієї творчості
  3. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору?
  4. Назва твору (алегорична, сюжетна, символічна, метафорична, влучна (чи ні), образна (чи ні)
  5. Тема поезії, провідні мотиви. основна думка
  6. Жанр
  7. Композиція (якщо є)
  8. Образ ліричного героя
  9. Образи-символи (якщо є)
  10. Сюжетні лінії (якщо є)
  11. Яким настроєм пройнята поезія?
  12. Які використано художні засоби?
  13. Визначити віршовий розмір, риму
  14. Місце твору в доробку поета
  15. Актуальність твору сьогодні
  16. Ваші роздуми та почуття  навіяні поезією


 Аналіз художніх образів


  1. Персонаж голвний, другорядний, епізодичний
  2. Анкетна характеристика героя (хто, звідки, якого роду, чим займається)
  3. Чи є в нього прототипи?
  4. Портрет героя (відповідність чи невідповідність його внутрішньому світу)
  5. Риси характеру героя, його психологічна складність: духовне багатство, моральна краса чи потворність
  6. Місце і роль персонажа в сюжеті. Чим пов'язаний з іншими героями?
  7. Мова як засіб самовираження персонажа
  8. Ставлення до нього інших дійових осіб
  9. Ставлення автора до свого героя
  10. Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж
  11. З якими відомими вам героями перегукується даний персонаж? Що в них спільного, що відмінного?
  12. Моє сприйняття героя


 Як писати відгук на самостійно прочитану книжку


  1. Автор і назва книжки. За яких обставин ознайомилися з твором?
  2. На яку тему написаний твір?
  3. Як розгортаються в творі основні події?
  4. Епізод, який найбільш запам'ятався 
  5. Хто з героїв твору сподобався. Чим саме
  6. Що у творі імпонує вам, а що викликає сумніув чи несприйняття
  7. Загальне враження, яке справив твір. Над чим спонукав замислитися
  8. Побажання авторові або читачам



   Як навчитися виразно читати                               твори


Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.
Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

Реєстр основних партитурних знаків:


Знак
Значення
весна
пряма лінія під словом – для позначення логічного наголосу
/
коротка пауза
//
середня пауза
///
довга пауза
підвищення тону
рівний тон
зниження тону
засумувала
пунктир під словом (словами) – для позначення уповільнення вимови

лігатура вгорі між словами – для зв’язки слів, вимовлених на одному диханні
{ «Я твій!..» }
фігурні дужки вказують на зміну адресата

Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»
1. Вдумливо прочитай вірш.
2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.
3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.
4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).
5. Познач олівцем паузи:
а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);
б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).
в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).
6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:
а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);
б) зниження тону – стрілка вниз (↓);
в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).
7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.
8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.
9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам’ятка декламатора
1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.
2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.
3. Назви автора й твір, який читатимеш.
4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.
5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.


Як підготувати тези прочитаного
Тези — це стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого автором.



 Як скласти конспект
Види розборів
Фонетичний розбір слова
  1.  Назвати аналізоване слово
  2. Вказати кількість складів, визначити, які з них закриті, які - відкриті
  3. Вказати наголошений склад
  4. Зробити звуковий запис слова
  5. Назвати голосні звуки, особливості їхньої вимови
  6. Назвати і охарактеризувати приголосні звуки, особливості їхньої вимови
  7. Вказати кількість звуків у вимовленому і кількість букв у записаному словах, прокоментувати співвідношення між ними






Лексичний розбір слова
  1. Назвати аналізоване слово
  2. Вказати його лексичне значення в контексті
  3. Назвати інші лексичні значення слова (якщо воно багатозначне)
  4. Визначити у прямому чи переносному значенні вжите слово
  5. Назвати синоніми, антоніми (якщо є)
  6. Охарактеризувати стилістичні властивості слова
  7. Вказати походження слова
  8. Вказати, до якої групи за сферою вживання  і поширеність належить слово
Стилістичний розбір тексту
  1. Навести аналізований текст
  2. Визначити комунікативні завдання тексту
  3. Вказати сферу застосуваннятексту, мовленнєву ситуацію, жанр висловлювання
  4. Обгрунтувати форму викладу змісту (діалогічна, монологічна)
  5. Назвати характерні особливості висловлювання
  6. Вказати мовні особливості тексту (стилістично забарвлені мовні засоби)
  7. Зробити висновок про належність тексту до того чи іншого стилю



Розбір слова за будовою
  1. Назвати аналізоване слово
  2. Змінюючи форму слова, виділити закінчення від основи
  3. Добираючи спільнокореневі слова, визначити префікси, суфікси, сполучні голосні звуки
  4. Вичленувати корінь (або корені)
Словотвірний розбір слова
  1. Назвати аналізоване слово
  2. Визначити його лексичне значення
  3. Порівніти його зі словом, від якого воно утворене, пояснити зміни у звуковому складі (якщо такі є)
  4. Встановити структурну та значеннєву різницю між обома словами
  5. Зробити висновок про спосіб творення налізованого слова



 Морфологічний розбір слів
Прислівник




Прийменник





Сполучник


Частка




Немає коментарів:

Дописати коментар