Сучасні форми роботи у бібліотеці

Сучасні форми роботи в бібліотеках

Бібліобар – форма заходу, під час якого у вигляді «частування» пропонуються різноманітні книги та / або періодичні видання. Користувачі можуть підійти до «барної стійки» і вибрати те, що їм до вподоби. Інколи відвідувачам, крім книжкового «частування», пропонують каву, чай, солодощі, фрукти.

Бібліографічна мозаїка – форма представлення довідково- бібліографічного апарату бібліотеки в цілому або ж певної групи бібліографічних матеріалів (бібліографічних покажчиків, путівників, списків, нарисів, оглядів, дайджестів тощо) у паперовій або електронній формах із метою популяризації їх як джерел ефективного пошуку інформації для користувачів бібліотеки.

Бібліографічний бієнале (від італ. Biennale – дворічний) – виставка чи фестиваль бібліографічних та інформаційних ресурсів (традиційних та / або електронних), продукції та послуг бібліотеки, що проводиться один раз на два роки. Вони можуть бути тематичними (музейно-бібліографічні, художньо- бібліографічні, музично-бібліографічні та ін.). Виставки і фестивалі, котрі проходять раз на три роки, мають назву трієнале (від італ. Triennale - трирічний).

Бібліокараван – цикл виїзних заходів, виставок, оглядів тощо, зазвичай об’єднаних певною темою, що організовуються з метою представлення в різних організаціях і установах. Спрямований на підвищення інтересу громади до бібліотечної інформації та послуг, популяризацію бібліотечних ресурсів з обраної теми. Програма бібліокараван розробляється відповідно до його мети і завдань. Він може бути самостійною акцією, у рамках якої можливе проведення й інших заходів, або ж складовою частиною різних бібліотечних масових дійств.

Бібліокафе – форма заходу, побудованого на зразок кафе, де в меню замість страв подають книги (за авторами, тематикою), бібліографічну інформацію, відомості про міні-заходи. До «Бібліоменю» можуть входити «книги на будь-який смак: від невигадливих книжкових страв до найсмачніших і найвишуканіших». А також бібліофреш, бібліомікс та ін.

Бібліокешинг (від англ. cache – схованка) – гра, суть якої полягає в пошуку книжкових скарбів, що можуть бути заховані як у приміщенні бібліотеки, так і поза її межами. Користувачі бібліотеки, котрі виконують роль шукачів скарбів (можливе формування кількох груп, що змагаються між собою), використовуючи підказки (наприклад, записки) або / та відповідаючи на запитання чи виконуючи певні завдання, знаходять схованку за схованкою і, зрештою, дістаються до головного скарбу.

Бібліомікс (від англ. mix – змішувати) – тематичний бібліографічний огляд, до якого включають різноманітні бібліотечні документи: книги, періодичні видання, відео-, кіно-, фоно-, фотодокументи, електронні видання, плакати, посилання на інформаційні ресурси тощо.

Бібліопікнік – акція, що найчастіше проводиться на свіжому повітрі в рамках літніх читань. Користувачам пропонують різноманітні книжкові «частування» з цікавими назвами (бутерброд «Книжковий», «Шашлик – Всезнайко», Арт-десерт тощо). Іноді бібліотечний пікнік організовують і в приміщенні бібліотеки, потурбувавшись про створення відповідної атмосфери. Бібліотечний бульвар - захід, що проводиться на вулиці з метою реклами бібліотеки, книги і читання.

Бібліотечний десант – виїзна акція, котру організовують дин чи кілька відділів бібліотеки для різних аудиторій, у різних закладах та установах (дитсадки, школи, парки та ін. Мета – якомога більше розповісти про можливості бібліотеки, розкрити багатство її фонду, привабити нових користувачів.

Бібліотечний консалтинг (консалтинг від англ. consulting - консультування) - консультування з питань бібліотечної справи. Основна мета консалтингу полягає в поліпшенні якості керівництва, підвищенні ефективності діяльності бібліотеки в цілому і збільшенні індивідуальної продуктивності праці кожного працівника.

Бібліотечний non-stop (від англ. non-stop – безперервний, безупинний) – формат проведення масового заходу, який триває 10-12 годин або впродовж усього дня чи навіть кількох днів). Про що зазначається в його програмі. Захід може бути приурочено до якогось свята, проводитись у рамках Дня відкритих дверей тощо. При цьому бібліотека перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми (письменниками, видавцями, творчими молодіжними колективами та ін.)

Бібліотрансформер – це максимально повна фактографічна та бібліографічна інформація про об’єкт бібліографування, розміщена з використанням різних форм і засобів. Наприклад, бібліотрансформер, присвячений творчості того чи іншого письменника, може складатися з таких частин (модулів), як-от: книжкова закладка, інформаційна листівка, інформаційно- бібліографічний словничок, мультимедійний урок – презентація, бібліографічний покажчик, відеовікторина та відео урок. Бібліотрансформер – це жива форма рекомендаційної бібліографії, котра дає широкі можливості для його використання, цілком або лише окремих модулів, і в індивідуальній, і в масовій роботі чи для створення на його основі власного інформаційно- бібліографічного продукту.

Бібліофреш (від англ. fresh – свіжий) – бібліографічний огляд книжкових новинок.

Бібліошоу – розважальний бібліотечний захід постановочного характеру, що, як правило, проводиться перед публікою (реальними та / або потенційними користувачами бібліотеки) і розрахований на гучний зовнішній ефект.

Бібліошопінг – форма масового заходу, під час якого один учасник, прорекламувавши книгу, пропонує іншому учаснику «придбати» її (тобто взяти в користування з бібліотечного фонду).

Також бібліотекарі намагаються привернути увагу користувачів до книг за допомогою різних маркетингових прийомів (зокрема, використовують музику, світло, кольори, аромати), а при розміщення «книжкових товарів» враховують інтереси різних цільових груп.

Буккросинг (від англ. book – книга, crossing – рух) – рух книголюбів, що діють за принципом «прочитав – передай іншому». Вони цілеспрямовано залишають у спеціальних шафках (на поличках і т. ін.) в людних місцях (книгарні, кафе, вокзали, парки) прочитані книги, щоб інші могли їх почитати. Рух має свої правила. За таким обміном можна стежити в Інтернеті. Головна ідея – «відпустити» книжку в мандрівку світом (звільнити її), таким чином перетворюючи світ на відкриту бібліотеку.

Бук-слем (Book Slam) (від англ. slam - штовхання, витіснення одне одного) - змагання на кращу «рекламну компанію» по просуванню обраної книги, можливо з елементами музичної театралізації. Учасники діляться на декілька команд. Завдання команди полягає в тому, щоб якомога краще розрекламувати книжку. Головне, що команди отримують однакові книжки. І за окремий проміжок часу треба показати уміння донести до глядачів свої емоції і почуття. Таким чином, рекламна книжкова компанія повинна змусити купити, тобто прочитати книгу. Кращу рекламну книжкову компанію визначає журі, до складу якого можуть входити як глядачі, так і бібліотекарі.

Буктрейлер (від англ. booktrailer; book – книга, trailer – тягач, причіп) – це короткий відеоролик (тривалістю до 3-х хвилин) за мотивами книги, що є сучасною формою реклами книги, засобом її просування, заохочення до читання. Основне його завдання – яскраво та образно розповісти про книгу зацікавити, заінтригувати читача. Такі бібліотечні відеоролики знімаються як про сучасні книги, так і про ті, що стали літературною класикою.

Велнес – тренінг – захід, спрямований на просування здорового способу життя. Наприклад, можна запропонувати людям, які займаються вуличними видами спорту (воркаут, паркур тощо), показати своїм одноліткам, що займатися спортом просто – потрібне лише бажання. Велнес (від англ. be well – гарне самопочуття) – концепція здорового способу життя, заснована на поєднанні фізичного та ментального здоров’я, правильного харчування, розумних фізичних навантажень та відмови від шкідливих звичок.

Відкритий мікрофон (відкрита трибуна) - ціннісно- орієнтована діяльність в ситуації діалогу на задану актуальну тему, заснована на принципах демократії і плюралізму думок. Передаючи один одному імпровізований мікрофон (виходячи до трибуни), читачі вільно висловлюють свою точку зору, ставлять гострі питання. Виступи читачів повинні бути короткими, небанальними, пов'язаними з реальним життям.

Геокешинг - (geocaching, від грец. Geo - земля, англ. Cache - тайник) - це захоплююча гра, в якій присутні: подорож, знаходження місця розташування заданих об'єктів, пошук інформації про об'єкти та відповідей на запитання.

Гурман-вечір - аматорів .... жанру - вечір, присвячений певному жанру літератури, підготовлений з урахуванням підкреслення («смакування») кращих сторін даного жанру.

Демотека – це місце (творчий куточок), де читачі можуть залишити свої власні роботи – «демки» в галузі музики, літератури, фотографії, фільмів, графіки тощо, для того, щоб про них дізнався широкий загал. Демотиватор (демотиваційний постер) – зображення, що традиційно складається з картинки в рамці, здебільшого чорного кольору, напису – гасла, що коментує її, та додаткового напису (за необхідності). Демотиватори з’явилися як протиставлення, пародія на мотиватори. Останні часто бували нудними, тому дуже поширилася практика їх пародіювання. Що зазвичай полягала у створенні комічних, пародійних постерів. Такі пародії й дістали назву де мотиваційних постерів.

Інтерактивна виставка (від англ. interactive – «той, що взаємодіє») – виставка, яка містить інтерактивні експонати (елементи) і основною метою якої є залучення користувачів до створення (поповнення) експозиції. Може бути організована як у традиційному вигляді в приміщенні бібліотеки, так і в електронному – на сайті установи.

Інформаційний брифінг – сучасний спосіб спілкування з користувачами. На таких заходах у режимі прес-конференції можна не тільки відповідати на запитання користувачів стосовно пошуку інформації, а й проводити тематичні консультації. Брифінги можуть бути як самостійним заходом, так і частиною різних масових бібліотечних форм роботи.

Інформаційний супермаркет – проект, мета якого – створення системи навігації в бібліотеці, максимально адаптованої до потреб користувача для формування комфортного середовища.

Квест (від англ.. quest – пошук, пошук пригод) – інтелектуально-динамічна гра, що поєднує спортивне орієнтування, розв’язування інтелектуальних завдань тощо. Основою гри зазвичай є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями. Гра має тему, мету, певний алгоритм, якого потрібно дотримуватися. Наприклад, учасник, який виконав перше завдання, в результаті отримує підказку для виконання другого і т.д. Таку гру в бібліотеці називають бібліоквест. Вона може передбачати: відгадування загадок з історії бібліотеки, міста (села), літературних загадок, пошук цитат у книгах, пошук на полицях зазначених книг та багато інших цікавих завдань.Вужче поняття – літературний квест (літературне квест – орієнтування). Це один із варіантів названої гри-пошуку, маршрут якої пов'язаний зазвичай із сюжетом і героями тих чи інших літературних творів. Тобто бібліоквест, літературний квест – це активні форми соціокультурної роботи, в яких закладено модель розвитку навичок інформаційної діяльності, а також формування позитивного емоційного ставлення до бібліотеки та процесу читання. Розрізняють традиційний квест та веб-квест. Веб-квест – гра або завдання, для виконання якого використовують інформаційні ресурси Інтернету.

Книжковий дрес-код - форма масового заходу, на якому презентують саме ті книги, які можна вважати обов'язковою складовою іміджу сучасної людини.

Книжковий (бібліотечний) фрімаркет (від англ. freemarket – безкоштовний магазин) – місце, де можна залишити прочитані чи безоплатно взяти залишені будь-ким книги. Мета – викликати зацікавленість до читання, розширити читацьке коло інтересів в умовах обмежених ресурсів для придбання книг. Книжковий фрімаркет у бібліотеці може бути як постійно діючим, так і організованим у формі окремого заходу.

Коворкінг (англ. co-working - спільно працюють) - це модель роботи, в якій учасники, залишаючись незалежними і вільними, використовують загальний простір для своєї діяльності.

Коучинг (від англ. coaching – навчання, тренерство) – це метод сучасного консультування, що сприяє ефективному досягненню клієнтом поставленої мети, що виявляється в конкретних результатах. В бібліотеці можна використовувати як форму професійного навчання або під час масового заходу задля вирішення якоїсь проблеми разом з учасниками.

Літературний каламбур - захід, присвячений письменникам з однаковими прізвищами або різним творам зі схожими сюжетами, значеннями одного і того ж слова (або двох слів, що звучать однаково) з метою справити комічне враження.

Мотиватор (мотиваційний постер) – вид наочної агітації, призначенням якого є створення відповідного настрою в навчальних закладах, на робочих місцях. Це поєднання зображення та тексту, що стимулює до дії, надихає на роботу над собою, на певні позитивні зміни у ставленні до світу та самого себе, змушує задуматися над важливими проблемами та поглянути на звичні речі з незвичного боку. Мотиватори використовуються в бібліотеках, щоб надихати на читання, стимулювати до відвідування бібліотечних установ.

Подкастинг – процес створення і поширення звуко- і відео передач (тобто подкастів) у Всесвітній мережі ) зазвичай у форматі МР3 для звукових і Flash для відеопередач. Цільова аудиторія подкастингу – користувачі персональних або портативних комп’ютерів, а також власники інших гаджетів. Подкасти – це окремий звуковий чи відео файл, який розповсюджується безкоштовно через Інтернет для масового прослуховування / перегляду, або серія ресурсів в Інтернеті, що регулярно оновлюється. Здебільшого подкасти мають певну тематику і періодичність видання. Подкаст є своєрідною еволюцією в передачі інформації в мережі, адже він надає можливість не тільки прочитати, але й побачити чи послухати. Тепер «бібліотечними повідомленнями» охоплена більш широка аудиторія користувачів бібліотек (люди з особливими потребами, зайняті люди, користувачі Інтернету). Використання подкастів дозволяє бібліотекарю стати більш живим і реальним для заданої цільової аудиторії, впливати на користувачів бібліотеки не тільки ідеями в текстовій формі, а й емоціями, які передаються через аудіо - та відеоряд. Процес запису подкастів є більш творчим, цікавим і зручним, ніж написання тексту: створення подкастів робить з бібліотекаря своєрідного режисера, автора і ведучого своїх радіо - та відео програм. Однією з важливих переваг подкасти є те, що його слухач може разом з прослуховуванням / переглядом займатись іншими справами. Темою для створення подкасти може послужити що завгодно: геніальна думка, яку записано на диктофон; аудіо / відеоінтерв’ю з цікавою людиною або новина в бібліотечній галузі; методичні матеріали, рекомендації, провідний досвід, цікавий та необхідний для аудиторії бібліотечного блогу чи сайту. Виділяють три основні види подкастів:

Відеокаст. Представляє собою відеозапис виступу на якусь тему, пов’язану безпосередньо з тематикою інформаційного ресурсу, на якому розміщується.

Аудіокаст. Представляє собою аудіо запис закінчених ідей, думок, лекцій, новин, презентацій, який несе в собі явний інтерес і користь для заданої цільової аудиторії.

Скрінкаст – це нове явище, яке спростило навчання людей через Інтернет. Суть скрінкасту полягає в тому, що за допомогою спеціальних програм записуються дії на екрані комп’ютера разом із аудіо – коментарями.

Сторітелінг (від англ. storytelling - розповідання історій) - це спосіб передачі інформації через розповідь історій. Використовується при підготовці масових заходів, в професійному навчанні, при підготовці інформації у ЗМІ, при веденні сайтів, блогів. Сторітелінг використовують, щоб розважити, залучити або переконати співрозмовника (аудиторію). Сюжет будується таким чином, щоб зацікавити читача, заволодіти його уявою та змусити повірити у краще; щоб за позитивним прикладом героя розповіді розв’язати певну проблему чи внутрішній конфлікт тощо. Сторітелінг ще називають перекладом подій у слова, зображення та звуки, часом з імпровізацією й перебільшенням. Його використовують у рекламі, кіно, коучингу, менеджменті, фандрейзингу, політиці тощо. Поєднуючи психологічні, управлінські та інші аспекти, сторітелінг дає можливість не тільки ефективно донести інформацію до людини (групи людей), а й мотивувати на вчинок, домогтися максимально високих результатів. Залежно від сфери використання сторітелінг поділяють на класичний (його ще називають соціальним або некомерційним) та комерційний. Новий напрям – цифровий сторітелінг, в якому мистецтво розповіді поєднується з використанням технічних засобів для відтворення графіки, тексту, аудіо - або відеозаписів, мелодій, котрі відповідають змісту історії. Застосовується сторітелінг і в роботі бібліотек. Практики бібліотечної справи знають, що саме з розвитком інформаційних технологій спілкування з реальними людьми в реальному часі подекуди стає просто розкішшю, мистецтвом, якого треба навчати і яке варто популяризувати в роботі бібліотеки.

Флешбек (від англ. flash - спалах, осяяння; back - назад), зворотний кадр - в мистецтві означає відхилення від оповідання в минуле: сюжетна лінія переривається, і глядач спостерігає дії, які відбувалися раніше.

Флешмоб (також флеш-моб, флеш моб; від англ. flash mob; flash – спалах, mob – натовп) – заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або за допомогою інших сучасних засобів комунікації, під час якої велика кількість людей оперативно збирається в громадському місці, протягом декількох хвилин виконує узгоджені дії і потім швидко розходиться. Соціальне явище флешмобу окреслилося після того, як у жовтні 2002 року вийшла книга соціолога Г.Рейнгольда «Розумний натовп: наступна соціальна революція», в якій автор пророкував, що люди використовуватимуть нові комунікаційні цифрові технології (Інтернет, e-mail, стільникові телефони, смс) для самоорганізації в короткий термін часу. Бібліотечний флешмоб (також книжковий флешмоб, лібмоб) найчастіше має на меті інформування населення про роль сучасної бібліотеки в суспільстві, про нові можливості, котрі відтепер надають модернізовані бібліотеки; заохочення до читання; привернення уваги до неповторності книги як носія інформації. Прикладом бібліотечного флешмобу є акція до Всеукраїнського дня бібліотек, на яку у вересні 2012 року УБА запрошувала всіх охочих: у визначений день та час потрібно було прийти на вулицю Хрещатик у Києві, відкрити улюблену паперову чи електронну книжку і таким чином висловити свою підтримку читанню. Бібліотечні флешмоби проходіть також у вигляді акцій, під час яких бібліотекарі виходять на вулиці міста з опитуванням, наприклад: «Чи знаєте ви, де розміщується бібліотека?». Містяни відповідають на запитання, отримують інформацію про сучасні бібліотечні послуги, візитівки книгозбірні, символічні призи тощо. Дійство може мати театралізований характер.

Флешбук – книжковий флешмоб в Інтернеті. Це може бути розміщення фрагментів текстів видань у соціальних мережах, створення там само уривків з улюблених книг, ознайомлення з ними друзів і передплатників сторінки з наведенням цитат, ілюстрацій, особистих думок та іншої інформації. Тобто флешбук – це презентація або знайомство з цікавими книгами за допомогою цитат, ілюстрацій, особистих переживань та іншої інформації про книгу.