ВСТУП
Повноцінна співпраця вчителя й учнів
спрямована на те, щоб учительський стіл не перетворився на кам’яну стіну, із-за якої ведеться наступ на
«супротивника» - учнів.
В.Сухомлинський
Світ, у якому ми
живемо, стає все складнішим і динамічнішим, тому інтеграція в сучасне суспільство і знаходження свого місця в житті вимагають
від кожної людини дедалі більших зусиль і компетенцій.
Софія Русова
зазначала: "Чим глибша прірва між різними типами знань, потрібними для життя, і тими, що подаються школою, тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів".
Актуальність теми та її практичне
значення полягає в тому, що Концепція мовної
освіти в Україні орієнтує на виховання національно-мовної особистості,
громадянина України, людини, яка любить українську
мову як рідну і шанує як державну, користується нею в різних сферах спілкування, дбає про належний рівень мовної
культури.
Це зумовлює особливу
увагу до мовленнєвого розвитку учнів, до розвитку їхньої комунікативної
компетентності.
Основна
ідея мого педагогічного досвіду - формування
комунікативно грамотної людини, здатної успішно задовольнити індивідуальні й
соціальні потреби, активно діяти і виконувати поставлені завдання. На мою думку,
особливої уваги вимагає вдосконалення
таких умінь учнів, що становлять
основу комунікативної компетентності:
•
уміння адекватно сприймати на слух діалог і монолог,
що передбачає зосередження уваги на осмисленні
висловлювання (теми, фактів, доказів, головного і другорядного, логіки
викладу), його оцінювання, використання
різних прийомів фіксації почутого (запис ключових слів, плану висловлювання, статистичних даних тощо) відповідно до
комунікативного завдання (участь у дискусії, передача інформації іншому,
використання її у власній роботі);
•
уміння
користуватися різними видами читання (ознайомчим – для швидкої орієнтації в його змісті; навчальним - з метою глибокого осмислення
і засвоєння прочитаного; вибіркового - для добору інформації з певної теми); свідомо ставитися до вибору, що читати;
усвідомлювати мету читання, орієнтуватися, кому адресований текст, оцінювати
сприйнятий текст; виділяти в ньому головне і другорядне;
•
уміння вести діалог
з додержанням вимог українського мовленнєвого
етикету в різних життєвих ситуаціях (у дружньому колі, в розмові зі старшими чи молодшими, у безпосередньому спілкуванні на зборах, засіданнях, диспутах, зустрічах чи під час розмови
по телефону);
•
уміння створювати
усні монологічні висловлювання (здатність виступати на засіданнях у школі з повідомленням, доповіддю, поділитися в родині, колі друзів, знайомих, товаришів побаченим,
почутим, пережитим; висловити своє
ставлення до обговорюваного питання, дати певні роз'яснення тощо);
•
уміння створювати
письмові тексти різних стилів (розмовного, наукового,
художнього, офіційно-ділового, публіцистичного) і типів мовлення (розповідь, опис, роздум), різних стилів і жанрів: художнього (оповідання,
художній опис, портретний нарис, казка тощо), наукового (визначення
поняття, план, тези, конспект, доповідь, рецензія, анотація та
ін.), публіцистичного (стаття в газету, репортаж, відгук
про твір мистецтва), офіційно-ділового
(заява, повідомлення, акт, доручення, автобіографія, протокол і под.).
МОДЕЛІ
ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
Найбільш ефективним для формування комунікативної
компетентності учнів, я вважаю, є метод
інтерактивного навчання.
Інтерактивний
(з англ. inter - взаємний, act - діяти) - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - спеціальна форма організації
пізнавальної діяльності, що має конкретну,
передбачувану мету - створити комфортні умови
навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Суть
інтерактивного навчання полягає в тому,
що навчальний процес відбувається за умови постійної
взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання (групове,
колективне, навчання у співпраці), де вчитель і учні є рівноцінними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання
передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання
рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно
сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва,
взаємодії. Під час такого навчання діти вчаться бути демократичними,
спілкуватися з іншими людьми, критично
мислити, приймати зважені рішення.
Тому методологічною основою для мого досвіду
стали теоретичні та практичні розробки в цій галузі сучасних українських та
зарубіжних педагогів: В. Гузєєва, А. Гіна, О. Пометун, Л. Пироженко, А. Фасолі.
Інноваційна
значущість мого педагогічного досвіду полягає в тому , що з метою формування комунікативних компетенцій застосовую
такі моделі інтерактивного навчання:
•
інтерактивні технології кооперативного
навчання; ( Рис 1.1)
•
інтерактивні
технології колективно-групового навчання; ( Рис 1.2)
•
інтерактивні технології ситуативного
моделювання; ( Рис 1.3)
•
технології
опрацювання дискусійних питань. (Рис 1.4)
Рис. 1.1
«Інтерактивні
технології кооперативного навчання»
•
Рис. 1.2
«Інтерактивні технології колективно-групового навчання»
Дають можливість грунтовніше працювати над формою
висловлювання власних думок, ідей,
порівнювати їх з іншими. Допомагають
подолати стереотипи, вільніше висловлюватися, відпрацьовувати вміння говорити
коротко, але посуті й переконливо.
Рис. 1.3
«Інтерактивні технології ситуативного моделювання»
Рис. 1.4
«Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань»
Сприяють
розвиткові критичного мислення, дають можливість визначити
власну позицію, формують уміння відстоювати свої
думки у
виразній і стислій формі,
навички публічного виступу та
дискутування
Розглянемо детальніше, які
види комунікативної компетентності учнів намагаюся розвивати, застосовуючи інтерактивні
методи навчання.
ТЕХНОЛОГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОВІДНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ІДЕЇ ІНТЕРАКТИВНОГОГО НАВЧАННЯ ТА ЙОГО СКЛАДОВИХ. ІННОВАЦІЇ В
ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Упровадження
інтерактивних методів навчання в моїй практиці відбувалося за логікою “від простого
до складного”, паралельно застосовуючи як фронтальні, так і групові методи.
Застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках
української мови та літератури, я побачила, що завдяки таким технологіям учні
вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення,
спілкуватися з іншими.
Основними
методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та
творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки. Все це сприяє розвитку
творчого, критичного мислення.
Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій
не є для мене самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на
уроці.
Що стосується
впровадження даних технологій на уроках, то я, звичайно, намагаюсь
використовувати широкий їх спектр, починаючи з найдоступніших, найзрозумілішіх
для учнів.
2.1. Процес упровадження
інтерактивних технологій кооперативного навчання
Інтерактивні технології кооперативного навчання розвивають навички спілкування в групі, вміння висловлюватись, критично мислити, переконувати,
вести дискусію, сприяють активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з
метою його осмислення, закріплення та засвоєння
На початкових етапах роботи учнів у малих групах особливо ефективно
спрацьовує «робота в парах». Наприклад, під
час вивчення теми «Голосні та приголосні
звуки» в 5 класі даю учням завдання опрацювати самостійно теоретичний матеріал
підручника , при цьому заповнити «Матрицю»,
( Таблиця 2.1 ) а потім вони перевіряють
один в одного засвоєний матеріал за допомогою «Методу взаємних запитань».
Таблиця 2.1. «Матриця “Голосні й приголосні
звуки»
Питання
|
Відповідь
|
1. Які органи творять звуки?
|
Мовлення
|
2. Які звуки постають тільки з голосу?
|
Голосні
|
3. Які звуки утворюються з голосу і шуму?
|
Приголосні
|
4. Скільки звуків в українській мові?
|
38
|
5. Скільки голосних?
|
6
|
6. Скільки приголосних?
|
32
|
На етапі формування та закріплення
предметних компетентностей, передбачених темою уроку, для роботи в парах
використовую «Електронний додаток до
уроків української мови» із
застосуванням операцій в середовищі Microsoft Offiсe Word, Power Point. (Рис. 2.2)
Рис. 2.2. «Матриця»(
схема «Ієрархія»)
1.
За допомогою операцій: «копіювати»,
«вставити» заповнити матрицю.
ДІЄПРИКМЕТНИК
Об’єкти для операцій:
Дієслівні
Прикметникові
Який?яка?який?які?
Вид
Зміна за родами, числами,
відмінками
Час
Залежить від іменника,означенням
Може мати залежні слова
«Коректор»
ІІ група
1.За допомогою клавіш: «Delete» або
«Пробіл» виправте помилки в написанні дієприкметників.
2. Свою думку обґрунтуйте. (Метод
«ПРЕС»: «Я вважаю…, бо…)
Написання НЕ з дієприкметниками
|
Перевірка
|
Непочорнілий від часу паркан
|
Не почорнілий
|
Ще не скошена пшениця
|
не скошена
|
Не просохла земля
|
Непросохла
|
Невідзначений,а прихований твір
|
Не відзначений
|
Нерозсідланий кінь
|
Нерозсідланий
|
Вивчаючи тему «Букви , які позначають два звуки»,
пропоную провести „Артикуляційний
диктант”, прочитати один одному „Клятву” Володимира Лучука, виписати слова з буквами я, ю, є, ї у дві колонки. В першу – ті, в яких ці букви
позначають м’якість, а в другу ті, в яких ці букви передають два звуки. Потім
звірити колонки , виставити оцінку.
За
умов парної роботи всі діти в класі мали можливість говорити, висловлюватися.
Робота в парах давала можливість учням подумати, обмінятися ідеями,озвучити
свої ідеї перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння
висловлюватися, критично мислити, вести дискусію, переконувати.
Під час роботи в «Ротаційніих (змінюваних) трійках»
об'єдную і розміщую учнів за відповідною схемою.( Рис. 2.3)
Рис.
2.3. «Схема розміщення учнів»
ООО
ООО ООО
ООО ООО
Наприклад,
під час вивчення творчості Т.Г. Шевченка («Минають дні, минають ночі») у 8
класі, даю відкрите запитання:
Що необхідно , на думку поета, зробити народові для покращення свого
життя? Висловлюватись необхідно ,
посилаючись на зміст твору.
Методична ремарка
Кожен у трійці відповідає на це питання по черзі.
Потім після короткого обговорення учні міняються місцями, розрахувавшись від 1
до 3. 2-гі номери переходять до наступної пари за годинниковою стрілкою, а 3-ті-
через дві трійки, 1-ші залишаються.
Цей варіант кооперативного
навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоронню нового матеріалу
з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.
Таку форму роботи, як «Два – читири – вісім» приміняю
під час обговорення, дискусій, аналізу ситуацій, після пояснення питання або
фактів.
(Тема.
Б.Олійник. «Вибір». Вічна проблема життєвого вибору.)
Ставлю учням запитання для обговорення:
1.За яких умов вибір людини буде позитивним? Яким
чином це впливає на її подальше життя?
2.Чому, на ваш погляд, для автора поезії чесніть –
основний життєвий вибір? Свої міркування обгрунтувати.
Дві пари окремо працюють над завданням протягом певного часу (2-3 хвилини),
обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться
набутим. Як і в парах,
необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або
перейти до групового обговорення, що дуже ефективно для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь
переконувати та вести дискусію.
Інтерактивну технологію «Карусель» застосовую для
інтенсивної перевірки обсягу і глибини знань учнів з теми.
Методична ремарка
Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє
і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти
використання методу – для дискусії (відбуваються “попарні суперечки” кожного з
кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані
докази) чи для обміну
інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
Наприклад, до уроку літератури
в 6 ласі. (Тема. Микола Вороний. «Євшан-зілля». Поема про необхідність
повернення людині історичної пам'яті, усвідомлення своєї національної
приналежності) учні готують вдома питання за твором. На уроці в «каруселі»
перевіряють знання змісту. Зафіксувавши в картках результати відповідей або
пропозицїї (в разі дискусії), підраховують бали кожного учасника. Згодом
підводяться підсумки і виставляється оцінка.
Цей варіант кооперативного
навчання, на мій погляд, дуже ефективний для одночасного включення всіх
учасників в активну роботу з різними партнерами спілкування для обговорення
дискусійних питань, збирання інформації, перевірки великого обсягу матеріалу.
Існують варіанти організації «роботи в малих групах»: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук
інформації», «Коло ідей».
Роботу в малих групах використовую для
вирішеня складних проблем, досліджень, що потребують колективного розуму.
Обєдную учнів у групи (3 – 5 осіб). Учні сідають по колу, щоб добре бачити один
одного, розподіляють ролі. Даю кожній групі завдання та інструкцію, стежу за
часом, в разі необхідності пропоную допомогу (намагаюсь виступати в ролі
фасилітатора або тьютора).
Наприклад, на
етапі закріплення
знань і вироблення вмінь на уроці української мови в 5 класі (Тема. Голосні та
приголосні звуки) можна виконати лабораторну роботу з мови типу «Порівняльний аналіз».
(Таблиця 2.4)
Таблиця 2.4
«Порівняльний аналіз»
Пара слів
|
Звуки, за якими
різниться слово
|
Характеристика
|
Зуб-дуб,
|
[з]-[д],
|
Приголосні
|
жити-жати.
|
[и]-[а]
|
Голосні
|
За допомогою методу «Синтез думок», пропоную учням у групах
попрацювати у «Творчій майстерні» нестандартного типу. (Застосовуючи
закон додавання, утворити слова). В ролі доданків виступають голосні та
приголосні звуки. А потім учні записують слова за допомогою транскрипції.
1гр. Приголосний + голосний + приголосний +
голосний = слово.
2.гр. Голосний + приголосний + голосний = слово.
3.гр. Голосний
+приголосний + голосний +приголосний = слово.
4.гр. Голосний
+ приголосний + голосний + приголосний + приголосний + голосний =слово
Також можна виконати роботу у
„Фонетичній лабораторії”. (Таблиця 2.5)
Методична ремарка
Перед кожною групою ставлю завдання прочитати акровірш,
знайти відгадку, кожне слово відправити до фонетичної лабораторії з метою
дослідження глухих і дзвінких приголосних. Робочі групи отримують певний час для виконання завдання. Експерти складають
свій варіант вирішення проблеми, стежать за роботою груп, контролюють час. По
завершенню представники від кожної групи звітують про виконану роботу у
відповідних таблицях, картках. Експерти фіксують спільні рішення, а на
завершальному етапі пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють,
доповнюють її. У зошитах занотовується кінцевий результат.
Таблиця 2.5
«Фонетична
лабораторія»
звука
слово
|
Г+Ш
(Дзвінкі приголосні)
|
Ш
(Глухі приголосні)
|
[в с' і х]
|
[в]
|
[с'], [х]
|
[л' у д е й]
|
[л'], [д], [й]
|
-
|
У всіх людей одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай
Рідніше їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас людей, без батьківщини.
Щоб оживити сухий, іноді
нецікавий матеріал, обираю метод «Пошук
інформації». Наприклад, під час вивчення дзінкіх та глухих приголосних звуків у 5 класі,
застосовуючи метод „Веббінг”, учні складають тематичну
павутинку до слів. (Рис. 2.6) Дібрані за тематикою слова затранскрибовують,
підкреслюють глухі приголосні – однією лінією, дзвінкі – двома.
Рис. 2.6. «Веббінг»
Слова для павутинки:
1 група (історія); 2
група (музика);
3 група (природознавство); 4
група (етика).
|
археологія
|
|
природа
|
|
добро
|
|
пісня
|
Під час вивчення алфавіту пропоную попрацювати у творчій лабораторії «Укладач словників».
I група – укладає словник (записує за алфавітом)
імен дівчаток свого класу;
II група – укладає словник назви областей України;
III група – укладає словник видатних людей України;
IV група – укладає словник назв тварин і птахів,
які мешкають на території України;
V група – укладає словник назв рослин, що ростуть
на території нашої країни.
Вивчаючи теми про правопис складних прикметників з учнями 6 класу виконуємо «Лабораторну роботу» . (Таблиця 2.7.), застосовуючи метод «Міжпредметної
інтеграції». Пропоную прочитати текст, визначити стиль мовлення, предмет,
виписати слова з вивченою орфограмою (складні прикметники) та відправити їх для
дослідження до орфографічно – морфологічної лабораторії, результати дослідів
записати в таблицю. Кожен працює індивідуально, в разі потреби можна звернутися до членів своєї групи або вчителя
(тьютора).( Таблиця 2.7)
Таблиця
2.7
«Орфографічно
– морфологічна лабораторія»
Стиль мовлення___________
Предмет_________________
дослід
|
||||
Ключові
складники слова
|
||||
Зв'язок
|
||||
Код
матриці
|
||||
Як
пишеться
|
||||
Рід
|
||||
Число
|
||||
Відмінок
|
||||
Синт.роль
|
П.І. учня_______________ Оцінка_______________
Тексти для
роботи в мовній лабораторії
Група № 1
До
складу повітря входять гази та тепло//подібні речовини. Із газо//подібних
речовин у повітрі найбільше азоту. До складу повітря входять також
вугле//кислий газ, вода.
Залізо
темно//синього кольору і має одну цікаву властивість – притягується магнітом.
Група № 2
Щоб забезпечити себе їжею, люди
розорюють землі під сільсько//господарські угіддя.
При повенях та селях необхідно швидко
зібратись, взявши з собою три//денний запас продуктів, особливо питної води. У
результаті діяльності людини виникають численні техно//генні небезпеки:
дороржньо//транспортна аварія, пожежа.
Група № 3
Трикутник, у якого один кут прямий,
називається прямо//кутним, трикутник, у якого один із кутів тупий, -
тупо//кутним. Старослов’янська
нумерація, якою користувалися раніше й українці, від давньо//грецької
відрізнялася лише формою цифр.
Група № 4
Дідусь у червоно//гарячому ковпаку був, як
завжди, точний. У кінці городу, за густо//зеленою картоплею, за стіною
золото//голових соняшників сховалася, похилилася вербами копанка.
На уроці
літератури в 5 класі ( Тема. Олександр Олесь. «Заспів», «Україна в старовину»,
«Наші предки – слов яни») пропоную створити «Спільнї проекти»: «Природа давньої
України», «Характеристика предків-слов ян».
Проект «Природа давньої України»
(опис природи давньої України за
віршем О.Олеся):
1група – дерева; 2 група - птахи; 3 група – звірі; 4 група – природні
ландшафти. Проект «Характеристика
предків слов ян»
(складання опорної
схеми-конспекту за віршем Олександра Олеся):
1 група (етнографи) - віра слов ян;
2 група (промислвці) – заняття;
3 група (дипломати) - стосунки із сусідами;
4 група (фольклористи) – звичаї.
Учні в групах отримують завдання
різного змісту, по завершенню роботи звітують, представляючи результати
дослідження на аркушах або слайдах. Цей проект можна відтворити у вигляді млина.
На уроці української
літератури у 8 класі ( Тема. Пісні Марусі Чурай.)
за допомогою
методу «Матриця» проводили захист дослідницьких робіт «Літературня майстерня»
(ідейно-художній аналіз твору).
(Таблиця 2.8)
«Літературня майстерня» (ідейно-художній
аналіз твору)
Хід роботи:
1.Заповнити матрицю.
2. Захист дослідницької роботи.
І група
Пісня «Засвіт встали козаченьки».
ІІ група
Пісня «Віють вітри ,віють буйні».
ІІІ групи «Ой не ходи , Грицю…»
Таблиця 2.8
«Літературня
майстерня»
Компоненти дослідження
|
Приклади
|
Тема
|
|
Ідея
|
|
Основна думка
|
|
Жанр
|
|
Художні особливості:
-епітети
-повторення
-метафори
-звертання
-риторичні оклики (запитання),
тощо
|
За допомогою методу «Вільний мікрофон», доповідачі і
респонденти обмінюються питаннями.
Респонденти ІІІ гр. - доповідачам І гр.;
Питання: «Знайдіть слова подяки
матері за сина».
Респонденти І гр..- доповідачам
ІІ гр.;
Питання: « З якими словами ви звернулися
б до молодиці, аби заспокоїти її, полегшити
страждання від самотності?»
Респонденти ІІ гр.-
доповідачам ІІІ групи;
Питання : «Чи
співчуваєте ви Грицеві?», «Чи можна виправдати кохання хлопця?»
На уроці літератури в 10 класі
(Тема. Іван карпенко- Карий (І. Тобілевич). Життєвий і творчий шлях.
Багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів.) створювали
спільний проект - уніфіковану модель
«Драматургічне новаторство Івана Карпенка-Карого»:
1 група – трагікомедії «Сто тисяч»,
«Мартин Боруля» (міні-проект «Паспорт твору»);
2 група – сатирична комедія «Сто тисяч»( міні-проект «Паспорт твору»);
3 група – соціально-психологічна драма «Безталанна» (міні-проект «Паспорт
твору»);
4 група – історична трагедія «Сава Чалий» (міні-проект «Паспорт твору»).
«Акваріум»
Цю технологію застосовую під час обговорення проблемних
запитань, які мають неодностайну відповідь.
Методична
ремарка
Одна мікрогрупа працює окремо, в центрі
класу, після обговорення озвучує результат, а решта груп або членів групи
зовнішнього кола слухають, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола
обговорюють виступ групи і власні здобутки.
Наприклад,
під час вивчення творчості Ю.Яновського в 11 класі за допомогою цієї технології
учні намагалися з̕ясувати:
Що
символізує назва новели «Подвійне коло»?
Чи
потрібна була у твірі сцена
братовбивства, з якою метою авто ввів її?
Всі ці
технології, я вважаю, розвивають навички спілкування в групі, вміння висловлюватись,
критично мислити,
переконувати, вести дискусію,
сприяють активному, ґрунтовному
аналізу та обговоренню нового матеріалу з
метою його осмислення,закріплення та засвоєння.
2.2
Інтерактивні технології колективно-групового
навчання
Інтерактивні технології колективно-групового
навчання дають можливість грунтовніше працювати
над формою висловлювання
власних думок,
ідей, порівнювати
їх з іншими. Вони допомагають подолати стереотипи, вільніше висловлюватися, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але посуті й переконливо. Приміняю ці технології для спільної (фронтальної) роботи
всього класу.
Технологію «Обговорення проблеми в
загальному колі» застосовую в комбінації
з іншими. Під час вивчення повісті «Тіні забутих предків»
М. Коцюбинського
обговорювались проблемні питання:
Про що ця
повість: про кохання, сенс життя, природу чи звичаї?Аргументувати.
Довести,
посилаючись на текст, що Марічка – поетична натура. (для хлопців)
Що романтичного
побачили в образі Івана? (для дівчат)
Чи можна вважати зрадою одруження Івана з
Палагною? (для хлопців і дівчат)
Методична ремарка
Всі учні, розташувавшись по колу, висловлювали свою думку за бажанням,
потім разом намагались підвести
загальний підсумок. Таким чином, це дає можливість привернути увагу учнів до
складних або проблемних (дискусійних питань).
На етапі мотивації навчальної діяльності застосовую метод «Мікрофон». Учні мають уявити, що
працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити
власну думку про те, чого вони очікують від уроку. (Про що хочуть дізнатися,
чого навчитися, що пригадати).
В такий же спосіб можна провести етап підсумку уроку, поставивши до учнів
такі питання: Чи досягли поставлених цілей уроку? Що нового дізнались? Чим
збагатили свої знання, словниковий запас тощо? Чи сподобався урок? Чим?
На різних етапах уроку приміняю
метод «Незакінченеого речення». Наприклад,
аналізуючи повість «Планетник» Б.
Харчука на етапі рефлексії, учні продовжували такі речення:
-
Повість «Планетник» - це утвердження...
-
Капуш залишив юнакові науку...
-
Світ держиться на...
-
Щоб досягнути своєї мети, втілити мрію в
реальність, потрібно...
-
Після аналізу повісті я зрозумів...
Як узагальнення вивченого на уроці, проводжу рефлексію навчального процесу.
Питання для
рефлексії:
1. Сьогодні на
уроці я дізнався…
2. Навчився
…
3. Найцікавішим
було…
4. Мій найбільший
успіх …
На мою думку, робота за такою методикою дає учням можливість подолати
стереотипи, вільніше висловлюватись , відпрацьовувати вміння говорити коротко,
але по суті й переконливо.
За допомогою «Мозкового штурму» на уроках мови та літератури розв̕язуємо конкретні проблеми або вирішуємо питання. Перевіряючи домашнє завдання у 5
класі на уроці мови влаштовую аукціон
питань.
Методична ремарка
Він провдиться у
вигляді публічного “продажу з молотка” питань по пройденому матеріалу. “Продаж”
здійснюється за знаннями-відповідями, а
покупцем вважається той, хто дасть
правильну відповідь.
Питання для аукціону
1. Який знак називається літерою (буквою)?
2. Які існують знаки крім літер?
3. Як називається розділ науки про мову, що
вивчає знаки письма?
4. Які літери завжди позначають два звуки?
5. Які звуки можуть означати сполучення
літер дж, дз?
6. Який знак не позначає звука?
7. Коли літери я, ю, є позначають два звуки?
Це спонукає
учнів розвивати уяву та творчість, вільно висловлювати свої думки, збирається
якомога більше їдей щодо проблеми від усіх учнів протягом певного часу.
«Броунівський рух» (навчаючись – учусь) застосовую під
час вивчення блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого.
Методична ремарка
Один
представник з «домашньої» групи отримує свій «навчальний блок» з теми. Протягом
кількох хвилин «вчителі» знайомляться зі своїм блоком-інформацією. Головне –
переконатися, чи зрозуміли вони прочитане. «Вчителі» знайомлять з даним
теоретичним матеріалом членів «своєї» групи. Потім відбувається обмін
«учителями» в групах. Кожна група поетапно отримує блок теоретичного матеріалу,
який відтворює в матрицях. (Таблиця 2.9) Повертаючись до своїх груп, «вчителі»
виступають у ролі «учнів», а «учні» - в
ролі «вчителів». Відбувається упорядковано-хаотичний рух учнів з обміном
інформації.
Матриця
«Написання складних прикметників»
Разом
|
Через дефіс
|
Результати
засвоєння нових знань учні звіряють зі своїми матрицями, доповнюють в разі
потреби.
Це дає можливість
учням брати участь у передачі своїх
знань однокласникам. Використання цього методу допомагає уявити загальну
картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, викликає певні
запитання та підвищує інтерес до навчання.
При опрацюванні теоретичного
матеріалу про співвідношення
звуків і букв використовую інтерактивну технологію „Ажурна пилка”.
Методична ремарка
Учні працюють у різних групах.
Спочатку опрацьовують питання в „домашніх групах”. Першому представнику
„домашньої групи” дається блок інформації
з даного теоретичного матеріалу, з якою він знайомить членів своєї групи. Після
обговорення з’ясовують, чи всі учні
„домашньої групи ” зрозуміли пояснення. Представники „домашніх груп” виступають
в ролі «вчителів» у інших групах „учнів”. „Учні ”, в свою чергу, доносять інформацію,
якою вже володіють, представникам „учителям” з „домашніх груп” . Відбувається
обмін інформацією до тих пір, поки кожна група не отримає нову інформацію від
„учителів домашніх груп”, а самі не побувають у ролі „вчителів”. Коли „вчителі”
повертаються у свої „домашні групи”, відбувається обмін інформацією. Експерти
перевіряють засвоєний матеріал за допомогою питань, які вони підготували,
виставляють оцінки.
За допомогою методу творчого
конструювання і техніки номінальних груп
на етапі засвоєння нових знань і умінь (6 клас. Тема. Правопис складних
прикметників ) кожній групі дається великий аркуш паперу з «пазлом», в якому
вписана перша частина складного прикметника (ключове слово). Дається завдання дібрати
всі можливі варіанти другої частини складних прикметників («пазли»).
Представники з груп демонструють складені «пазли». Члени інших груп слідкують
за правильністю запису, логічністю добору. Творчий центр складає речення з
утвореними прикметниками
Методична ремарка
Кожен член групи записує в зошиті свої
варіанти. Відбувається відбір логічно правильних варіантів. Результати фіксуються
на великий аркуш паперу з «пазлом».
|
художньо
|
|
науково
|
|
десяти
|
народно
|
На уроці літератури в 10 класі
(Тема. «Кайдашева сім я» - соціально – побутова повість –хроніка. Реалізм
твору, сучасна (вічна) актуальність поблеми батьків і дітей.) запропонувала
учням заповнити схему («Дерево рішень»)
: «Хто винен у сімейній трагедії Кайдашів?». Щоб набрати ідеї, провели «мозковий штурм», визначили 4 рішеня:
суспільство, оточення, умови життя, вони самі. Потім учні об’єднались в групи
згідно рішень і шляхом обговорення обирали своє доведення щодо вирішення
проблеми. Це допомагало дітям аналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття
складних рішень.
Технологія «Мозаїки» поєднує і групову, і фронтальну
роботи. Малі групи
працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній
новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми. Наприклад,
на уроці літератури у 8 класі кожна первинна група аналізує один вірш
Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику
всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта
– форму).
Отже, на мою думку, вищезазначені технології колективно – групового
навчання дають можливість грунтовніше працювати над формою висловлювання власних думок, ідей,
порівнювати їх з
іншими. Допомагають подолати стереотипи, вільніше висловлюватися, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але посуті й переконливо.
2.3. Інтерактивні технології ситуативного
моделювання
Застосовуючи технології ситуативного моделювання на уроках, я намагаюсь
створити такі ситуації, в яких учні копіюють реальність. Це своєрідні рольові
ігри з виконанням чітко визначених кроків. Готуючи учнів до симуляції, я не
тільки розподіляю ролі, а й з̕ясовую
послідовність їхніх дій та висловлювань.
Ці симуляції (рольові ігри) є мініатюрною версією реальності. Прикладом таких
рольових ігр може бути своєрідне імітоване інтерв̕ю з героями творів, яке я часто викорисовую у своїй
практиці. В 5 класі учні готували питання до Хухи-Муховинки з однойменної
казки. Опрацьовуючи біографію
письменників, учні готуть в парах інтерв̕ю з
відомими митцями (5-11 класи). Працюючи в групах, учні імітували судове
засідання на тему: «Проблема вибору героїні» (аналіз думи «Маруся Богуславка»),
програвали сценки з творів, аби
якнайточніше відобразити характер геров, відтворити створену ситуацію. ( 8 клас
Тема. «Мишка» Богдан Лепкий, Г.Тютюник
«Климко»).
На уроці української літератури (Тема. Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту. Образи історичних
осіб, лицарів - оборонців рідної землі, створені народною уявою.),
використовуючи тексти народних пісень, учні
якнайточніше повинні були представити, відтворити образ історичної особи, лицаря
–оборонця.
1.
Скласти інформаційне ґроно до образу, посилаючись
на текст пісні.
2.
Представити уявний образ.
1 гр.- характеристика образу
Морозенка (історична пісня «Ой Морозе, Морозенку…»
Приклад інформаційного ґрона:
«славний козаче»;
«шанобливе ставлення Україи до героя;
«виступає попереду війська»;
(мужність).
2 група - образ Устима Кармелюка
(народна пісня «За Сибіром сонце сходить»)
вболіває за стражанням родини, простого люду;
постійні переслідування владою;
розбійник;
збираючи гроші у багатих, роздає бідним – безгрішний;
живе у лісі;
«гонять , як звірюку».
3 група - образ Богдана Хмельницького (Пісня «Чи
не той то хміль»);
4 група - образ Максима Залізняка (пісня «Максим козак Залізняк»).
Таким чином, технологіі
ситуативного моделювання, на мою думку, забезпечують максимальну свободу інтелектуальної діяльності, спонукають до розв’язання проблемної ситуації, виховувують відповідальність за прийняте рішення, формують навички
співробітництва, надають можливість висловлювати свої думки.
2.4 Інтерактивні технології
опрацювання дискусійних питань
З методу «ПРЕС» починаю роботу
над удосконаленням вмінь школярів дискутувати. Використовую під час обговорення
питань, де потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми.
Учні відповідають за своєрідною формулою:
«Я вважаю,… тому що … Отже,...»
У 5
класі під час вивчення теми про звуки і букви використовую прийом „КОРЕКТОР” із
доведенням (метод «ПРЕС»).
«Коректор» із
доведенням
Клас об’єднується в 4-5 груп, кожна отримує завдання. Керівники груп
назначають виступаючих із доведенням. Доведення неправильності фонетичного
запису починається словами: «Ми так думаємо…», «На нашу думку…» і завершується:
«Бо згідно таблиці…», «Отже,...»
I гр. Князь - [к н’ а
з']; хоробрі [х о р о б р і ];
звірі - [з в ' і р
' і]; міняли [м і н ' а л и];
II гр. Полів - [п о л і в]; гість [г ' і с т];
бджіл - [б д ж ' і
л]; любили [л’ у б и л и];
III гр. Княгиня - [к н а
г и н ' а]; квіти [к в ' і т и];
дівчата - [д’ і в ч а т а] ; прекрасні [п р еи к р а с н і];
IV гр. Літати - [л і т а т ие];
старець [с т а р еи ц ' ь ];
господиня [г о с п о д и н ' а]; вечерю [в е ' ч е р у ].
Цей метод, я вважаю, допомагає учням шукати й формулювати
аргументи, висловлювати думки у виразній і стислій формі, переконувати інших.
З методу «Займи позицію» розпочинаю роботу над дискусійними питаннями
та проблемами. Обираю для демонстрації
різних поглядів на проблему, що вивчається, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення
ними можливості протилежних позицій щодо її вирішення.
Наприклад,
у 6 класі при вивченні теми «Групи прикметників за значенням» кожен учень
дістає аркуш із записаним на ньому прикметником. На дошці, в різних місцях, –
аркуші з надписами: «якісні», «відносні», «присвійні». Учні повинні підійти до
обраного, назвати свій прикметник і обґрунтувати вибір. У 8 класі під час
вивчення теми «Образи руських князів у
творі «Слово про похід Ігорів» пропоную «зайняти позицїю» щодо позитивних і
негативних рис характеру Ігоря Святославовича, застосовуючи прийом «Доміно». Свою позицію необхідно
підтвердити прикладами з твору.
Князь Ігор:
Позитивні – хоробрий – відважний
- турботливий...
Негативні – самовпевнений - егоїстичний – безросудливий...
Розглядаючи позиції з дискусійної проблеми, учні знайомилися з альтернативними
поглядами, прогнозували, які наслідки матимуть індивідуальні позиції,
застосовували вміння захищати власну позицію, вчилися вислуховувати інших,
отримували додаткові знання з теми..
Дискусія – широке публічне обговорення якогось спірного питання. Тому, я
вважаю, вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку
мисленя учнів. Застосовую цю технологію в стилі ток-шоу.В ній бере участь увесь
клас. Така форма проведення дозволяє мені контролювати хід дискусії, оцінювати участь кожного з учнів.
Наприклад, урок
літератури у 7 клас за повістю Івана Франка «Захар Беркут»
( Тема. Що
важливіше: інтереси громади чи свої власні, або хто є хто?).
Дискусія «Громадське чи особисте?»
Запитання
дискусії:
·
Які інтереси (свої чи загальнолюдські)
обирає кожен з героїв? Що ними керує? Який вибір, на вашу думку, кращий?
Методична ремарка
Спочатку
організовую клас по типу студії (учні сідають півколом, експерти на окремо
відведеному місці). Створюється група
експертів, обирають героїв творів для обговорення їхніх характеристик: Захара
Беркута, Максима Беркута, Мирославу чи Тугара Вовка. Всі учасники дискусії
висловлюються лаконічно й конкретно.
Виступ експертів триває 1-2 хвилини, в
разі не дотримання ліміту часу виступ зупиняється. Учні ставлять запитання
експертам або роблять повідомлення. Потім підбиваються підсумки дискусії,
результати фіксуються в таблиці чи схемі
(запис у зошит), коментується рівень дискусії.
ПРОБЛЕМИ ТА
ТРУДНОЩІ В ПРОЦЕСІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У процесі застосування
інтерактивного навчання постійно виникали різні проблеми та труднощі:
1. Головна проблема: учень часто не має
(!) власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати її відкрито, на весь
клас. Самі учні пояснюють це так: “В нас рідко запитують власну думку”, “Чи
цінна моя думка?”, “А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?”,
“Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету” тощо.
2. Часто школярі не вміють слухати
інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
3. Учень не готовий в процесі
обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.
4. Учням важко бути мобільними,
змінювати обстановку, методи роботи.
5. Труднощі в малих групах: лідери
намагаються “тягнути” групу, а слабші учні відразу стають пасивними.
6. Часто трапляється висловлення
відверто антисуспільних думок з метою завоювання “авторитету”, привертання
уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає
демагогію: “Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю і Ви мене не
переконаєте!”
Щоб подолати ці труднощі
необхідно дотримуватися вимог щодо реалізації інтерактивних методів навчання,
невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Це насамперед такі:
1.Необхідно
провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами
роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід:
по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге,
довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені
у зрозумілій формі (практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для
вклеювання в зошит):
2.Правила
для учнів:
Кожна
думка важлива.
Не
бійся висловитися!
Ми
всі – партнери!
Обговорюємо
сказане, а не людину!
Обдумав,
сформулював, висловив!
Говори
чітко, ясно, красиво!
Вислухав,
висловився, вислухав!
Тільки
обґрунтовані докази!
Вмій
погодитися і не погодитися!
Важлива
кожна роль.
3.Без
доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання
неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.
4.До кожного
заняття слід сумлінно готуватися. “Легке” за формою інтерактивне навчання
надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок
“сидіть тихо!” неможливо. Окрім того, потрібно спланувати впровадження, робити
його поступово. “Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у
навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені “ігри” .
5.“В роботі
повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні” [5, 5]. Справді, сильні
учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу
активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно “втягувати” їх в роботу,
створювати ситуації успіху.
6.“Інтерактивні
технології – не самоціль”. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення
поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко
контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи,
шукати і виправляти недоліки.
7.Урок не
повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) –
1-2 методи за урок.
8.Слід
поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком,
традиційними методами.
9.Неможливо
побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох
прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в
поєднанні з іншими.
Такі умови дозволялютимуть залучати до роботи всіх учнів
класу, сприятимуть виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі,
взаємодії, дискусії, обговорення.
ВИСНОВКИ
Я вважаю, що при застосуванні інтерактивного навчання поглиблювалась мотивація. І як показали
результати, після запровадження цих методів,
стали наяними наступні зрушення:
·
учні набували культури дискусії;
·
виробилося вміння
приймати спільні рішення;
·
поліпшилось вміння спілкуватися, доповідати;
· якісно змінився рівень
сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу,
замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”;
· якісно змінився рівень володіння головними
мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити
викладання уроків української мови та літератури до нового,
особистісно-зорієнтованого рівня в умовах непервної багатовекторної освіти, сприяють
соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і
потенціалу.
Немає коментарів:
Дописати коментар